584
Книга Приповісток Соломонових 19. 20.
Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2. Не добре душі без знанню, й хтопоквапний ногами, спіткнеться.
3. Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікав.
4. Багацтво друзів много прихиляє,а бідного й один покидає.
5. Ложний сьвідок не уйде кари, йхто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6. Багацько тих, що, знай, шукаютьласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинці.
7. Убогого ненавидять і брати його,а надто кидають його (богаті) друзї^ біжить за ними, щоб поговорити, та и те надармо.
8. Хто розуму здобуває, любить своюдушу; хто розважливий — находить добро.
9. Ложний сьвідок покаран буде, йхто брехню сплітав — погибне.
10. Не личять дурневі роскоші, а щеменьше слузі — старшованнє над князями.
11. Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозуміліуть на проступки.
12. Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на ведень.
13. Дурний син — гризота отцеві, асварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14. І дом і майно — спадщина породителях, а розумная жона — від Господа.
15. Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16. Хто заповідь певнить, бережесвою душу, кому ж байдужні путі його, той погибне.
17. Хто чинить добро вбогому, тойБогу позичає, і він нагородить йому добродійство його.
18. Карай твого сина, покіль є надія, й не трівожся криком його.
19. Гнівливий нехай прийме кару,бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще нераз карати його.
20. Слухай поради й приймай докори, щоб черев те опісля статись тобі мудрим.
21. Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22. Радість чоловікові, що любитьдобро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23. Господень страх веде до жизнї,й хто мав його, все буде довольннй, та й зло не досягне його.
24. Лїнивий спускає руку свою почашу, та тяжко йому донести її до рота.
25. Скараєш зрадливого, то й неукстане осторожним; скартаєш розум ного — він ще порозумнїє.
26. Хто батька нехтує й матір проганяє, — той син ледачий й безчес ний.
27. Не слухай, мій сину, підшептів.доводячих до відвернення від слів ро зумних.
28. Лукавий сьвідок глузує з суду:уста беззаконних пожирають неправду.
29. На зрадливих готові суди, а натіло безумних — удари.
Вино — врадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
2. Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
3. Хто сварку залишує, той честьздобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
4. Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нічого.
5. В серцї людськім вадуми — моввода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
6. Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
7. Праведник ходить в своїй невинності: щасливі й діти його посдї його.
8. Коли царь самий на судейськомупрестолі засідає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
9. Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?