529
Псальма 55. 56. 57.
11. Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї.
12. Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13. А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14. З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
15. Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
16. Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
17. Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
18. Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
19. Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
20. Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
21. Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони — обнажені мечі.
22. Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.
23. А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.
Помилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.
2. Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
3. В день страху мого я вповаю на тебе!
4. Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?
5. Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
6. Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
7. Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!
8. Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?
9. Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.
10. В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
11. На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?
12. Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.
13. Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?
Помилуй мене, Боже, помилуй! Бо до тебе прибігає душа моя, і я сховаюсь під тїнню крил твоїх, поки перейде погибіль.
2. До Бога Всевишнього кличу, до Бога, що дає менї долю.
3. Пішли з неба і спаси мене; осороми того, хто наважив на мене. Пішли, Боже, ласку твою і правду.
4. Душа моя між левами: я лежу між людьми, огнем палающими, між синами людськими, котрих зуби — ратища і стріли, а язик їх меч гострий.
5. Прослався, Боже, висше неба; по всїй землї слава твоя!
6. Приготовили сїтку стопам моїм, похилилась душа моя; викопали яму передо мною, самі впали як раз до неї.
7. Підкріпилось моє серце, Боже, серце моє підкріпилось! Заграю і засьпіваю псальми.
8. Пробудися, славо моя! Пробудїтесь, гуслі і псалтиря! Розбуджу я зорю ранню.
9. Буду прославляти тебе, Господи, між людьми; буду сьпівати тобі між народами.