517
Псальма 29. 30. 31.
Воздайте Господеві, ви, синове можних, воздайте Господеві красу і силу!
2. Воздайте Господеві красоту імени його; поклонїтесь Господеві у пишній сьвятинї!
3. Господнїй голос над водами; Бог слави гремить, Господь над великими водами.
4. Голос Господень потужний, голос Господень величнїй.
5. Голос Господень ломить кедри, Господь трощить кедри Ливанські;
6. Від голосу його скачуть, як телята, Ливан-гори і Сирион, як молоді буйволи.
7. Голос Господень сипле поломя огняне; голос Господень пустиню потрясає: Господь трясе пустиню Кадейську!
8. Од голосу Господнього злягає ланя, і опадає лїсове листє; і все в храмі його — все говорить: величиє!
9. Господь над водами сидить на престолї, і сидить Господь, як царь вічний.
10. Господь дасть потугу народові свому, Господь дарує супокій народові свому.
Вознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.
2. Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.
3. Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.
4. Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!
5. Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.
6. Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.
7. Господи, — з ласки твоєї утвердив єси гору мою; ти одвернув лице твоє, і я стревожився,
8. До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.
9. Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?
10. Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!
11. Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.
12. Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!
На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.
2. Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!
3. Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.
4. Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.
5. В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!
6. Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.
7. Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,
8. І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.
9. Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.
10. Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.
11. Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.
12. Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.
