396
Перша книга Паралипоменон 11. 12.
46. Елїел з Махавима, і Ерибай таЙошабія, сини Елнаамові, та Ітма Моабій;
47. Елїел, Обед та Ясіел з Мозабії.
Іцї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.
2. Узбровні були сагайдаком, правою й лівою рукою кидали камінне й стріляли стрілами з лука, — 8 одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:
3. Визначнїйпшй Ахіезер, по йомуЙоас, сини Шемаїні з Гиви; Езіел та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;
4. Іншая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхавиїл, Йоханан та Йовабад із Гедери;
5. Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія,СаФатія Харитїй,
6. Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йое8ер та Йошавам, Кореї;
7. І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.
8. А й з Гадїїв перейшли до Давидав неприступне місце в пустині люде мужні та войовничі, узбровні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.
9. Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,
10. Четвертий Мишманна, пятийЕремія,
11. Шестий Атай, сьомйй Елиел,
12. Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,
13. Десятий Еремія, одинайцятийМахбанай.
14. Вони з синів Гадових — гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.
15. Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливается з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.
16. Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.
17. Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, — бо нема неправедностї в руках моїх —, то нехай Бог батьків наших бачить і судить.
18. І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомогае Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.
19. 1 з покоління Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тоді як він ійшов 8 Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князі, порадившись, відправили його, кажучи: Як вів пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголове.
20. А як він вертався в Секелаг, тодїпристали до його з Манасіїв: Аднах, Йозавад, Едіяел, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.
21. І помагали вони Давидові противатаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.
22. Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.
23. Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:
24. Синів Юдиних, носячих щит таспис, було шість тисяч вісімсот готових до війни;
25. З синів Симеонових, завзятих увійнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;
26. З синів Левіїних чотири тисячішістьсот;
27. І Подай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;
28. І Садок, молодик сьміливий, із роду його двайцять два князі;
29. З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, — але ще багато з їх держалось Саулового дому;
30. З синів Ефраїмових двайцять