Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/38

Цю сторінку схвалено

26

Перва книга Мойсея 24. 25.

були з ним, та опочили, і повставали в ранцї, і каже: Відпустїте мене до пана мого.

 55. Промовили ж браттє її й мати її: Нехай пробуде дївиця з нами з десяток день, а потім і пійде.

 56. Він же каже до них: Не держіте мене. Господь погодив у дорозї менї; мушу йти до пана мого.

 57. Вони ж сказали: Прикличмо дївицю, та й спитаймо її з уст її.

 58. І прикликали Ребеку, і казали їй: Чи пійдеш з чоловіком сим? Вона ж каже: Пійду.

 59. І відпустили Ребеку, сестру свою, і мамку її, і раба Авраамового, і хто з ним були.

 60. І благословили Ребеку, і промовили до неї: Нехай же родяться від тебе, сестро наша, тисячі тисяч, і потомство твоє нехай підгортає під себе царини ворогів твоїх!

 61. Уставши ж Ребека й рабинї її посїдали на верблюди, та й пішли з чоловіком. І взяв раб Ребеку, та й пішов.

 62. Ізаак же прийшов з Бейер-Лахай-Рої; жив бо він у землї полуденній.

 63. Вийшов же над вечір Ізаак на поле, розігнати думки. І позирне очима своїми, та й бачить, ідуть верблюда.

 64. І позирнувши Ребека очима своїми, побачила Ізаака та й ізскочила з верблюда.

 65. І каже рабові: Хто сей чоловік, що йде по полю на зустріч нам? Каже ж раб: Се пан мій; вона узявши намітку, закуталась.

 66. І повідав раб Ізаакові все, що вчинив.

 67. Увійшов же Ізаак у намет матері своєї, і взяв Ребеку, і стала йому жінкою, і влюбив її, і втїшивсь Ізаак по Саррі, матері своїй.


ГОЛОВА 25.

Узяв же Авраам ізнов жену, на імя Хеттура.

 2. Вродила ж вона йому Зимрана, Йоксана, та Медана, та Мадияна, та Ішбака, та Шуаха.

 3. Йоксан же появив Себу та Дедана. Сини ж Деданові були Ассурим, та Летусим, та Леюмим.

 4. Сини ж Мадиянові були: Єфа, та Єфер, та Ганох, та Абида, та Єльдага. Всї цї були сини Хеттурині.

 5. Оддав же Авраам усе, що мав Ізаакові.

 6. Синам же наложниць своїх, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відпустив їх од Ізаака, сина свого, ще за живота свого, на схід соньця, у землю восточню.

 7. Се ж лїта віку Авраамового, що прожив: сто і сїмдесять і пять років.

 8. І ослабши вмер Авраам у старощах добрих, старим, повним лїт, і прилучився до людей своїх.

 9. І поховали його Ізаак та Ізмаїль, два сини його, в печері Макпеловій, на полї Єфрона Зогаренка, Хетиянина, що проти Мамре,

 10. На полї тому, що купив Авраам у синів Хетових. Там поховали Авраама й Сарру, жену його.

 11. Сталося ж по смертї Авраамовій, благословив Бог Ізаака, і вселивсь Ізаак при колодязї Бейер-Лахай-Рої.

 12. Се ж постань Ізмаїля, сина Авраамового, що вродила Агара Египтянка, рабиня Саррина, Авраамові.

 13. І се ймення синів Ізмаїлевих по родоводам їх: первенець Ізмаїлів Набайот та Кедар, та Адбеєль, та Мивсам.

 14. Та Мисма, та Дума, та Масса,

 15. Та Хадад, та Тема, та Єтур, та Нафис, та Кедма.

 16. Се сини Ізмаїлеві, а се ймення їх по шатрах їх, і селах їх: дванайцять князїв по колїнах їх.

 17. А се лїта живота Ізмаїлевого: сто і трийцять і сїм лїт. І ослабши вмер, і прилучивсь до роду свого.

 18. Вселився ж від Гавили до Сура, що проти Египту, як ідеш до Ассуру. Перед лицем усїх братїв своїх вселився.

 19. А се постань Ізаака, сина Авраамового. Авраам появив Ізаака.

 20. Було ж Ізаакові сорок лїт, як узяв Ребеку, дочку Бетуїла, Арамянина з Мезопотамиї, сестру Лабана, Арамянина, собі за жінку.

 21. Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його.

 22. Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що