322
Перва книга Царів 1.
18. А ось Адонїя окликнув себе царем, а ти, добродію мій й царю, про се и не 8павш.
19. Він позаколював багацько волів,товстих биків й овець, та вапросив усїх синів царських, і сьвященника Абіятаря та Йоаба, гетьмана, до себе; кметя ж твого Соломона не закликав.
20. А на тебе, мій добродію й царю,обернув тепер очі ввесь Ізраїль, щоб ти обявив їм, хто засяде після тебе, мій добродію й царю, на твойму престолі?
21. Ато скоро спочине мій, добродійй царь коло батьків своїх, я й син мій Соломон стояти мем зрадниками тут.
22. Ще ж вона говорила до царя,як увійшов пророк Натан.
23. 1 сказано цареві: Ось пророк Натан ! І прийшов він перед царя і поклонився цареві лицем до землї.
24. І промовив Натан: Мій добродію й царю! чи се ти розпорядив: Адонїя мав бути царем, і йому на мойму престолї седїти?
25. Бо він сьогодні спустивсь і заколов множество волів, годованих бичків і овечок та й закликав царевичів, а до того військову старшину й сьвященника Абіятара; й вони оце трапезують і пють перед ним, викликуючи: Нехай живе царь Адонїя!
26. Мене ж, твого слугу, да сьвященника Садока, Банею Йодавнка, й раба твого Соломона не кликав.
27. Невже ж це сталось по наказумого царя добродія, й чому ти не сповістив кметя твого, хто після тебе, мій добродію й царю, седїти ме на твойму престолї:
28. І відказав царь Давид і рече:Кликнути Бетсабу! Як же ввійшла вона й стала перед царем,
29. Поклявся царь і рече: Так певно, як живе Господь, що вирятовував мене з усякої біди,
30. Як заприсяг я тобі перед Господом, Богом Ізрайлевим: син твій Соломон мусить після мене бути царем і йому седїти на престолі мойму намість меце. Се я й справджу сьогодні.
31. І вклонилась Бетсаба лицем довемлї, упала перед царем та й промо- і вила: Нехай добродій мій, царь Давид, живе по всї віки!
32. 1 повелїв царь Давид: Кликнутидо мене сьвященника Садока, пророка Натана й Банею Йодавнка! Як же ввійшли вони перед царя,
33. Сказав їм царь: Возьміть слугвашого пана 8 собою; потім посадїть сина мого Соломона на мого мула £ везіть його в Гіон.
34. Нехай там помаже його сьвященник Садок і пророк Натан царем над Ізраїлем; тоді трубіть у трубу й викликуйте: Нехай живе царь Соломон!
35. Потім проведіть його сюди, нехайувійде й сяде на мойму престолї й нехай він буде царем намість мене: бо я призначив його, щоб він був князем над Ізраїлем і Юдою!
36. І відказав Банея Йодаєнко цареві й промовив: Аминь — так нехай скаже Господь, Бог пана мого, царя!
37. Як був Господь 8 моїм паном царем, нехай так буде й 8 Соломоном, і вчинить престол його ще висшим над престол мого пана, царя Давида.
38. 1 пішли сьвященник Садок і пророк Натан і Банея Йодавнко вкупі з хелетеями й фєлєтєями та й посадили Соломона на мула царевого Давидового й повели його в Гіон.
39. 1 взяв сьвященник Садок олійного рога з намету та й помазав Соломона. Тоді затрублено в трубу, й ввесь люд викликував: Нехай живе царь Соломон!
40. 1 йшов увесь народ погад його,й грали люде в сопілки й радувались, так що аж земля розсідалась од їх крику.
41. 1 почув се Адонїя вкупі 8 запрошеними, саме коли скінчили трапезу. Почув також і Йоаб гук трубний та й каже: Що се за шум, що 8а гук У місті ?
42. Ще він говорив, як увійшов Йонатан, син сьвященника Абіятара. І сказав Адонїя: Увійди сюди, ти чоловік чесний й приносиш добру ввістку.
43. 1 відказав Йонатан Адон'ії: Правда! наш добродій, царь Давид, зробив Соломона царем.
44. Царь післав з ним сьвященникаСадока, пророка Натана, й Банею Йодаєнка з хелетеями й фєлєтєями, й
