300
Друга книга Самуїлова 7. 8.
каючи з Ізраїлем кругом, которому 8 поколїнь, що його призначував пасти мій нарід, Івраїля: Чому не збудувте мені кедрової падати?
8. Оце ж скажи слузї мойму Давидові : Так говорить Господь Саваот: Покликав я тебе з овечого пасовища, щоб ти був князем над моїм народом Ізраїлем,
9. 1 був з тобою всюди, куди нї обертавсь вси, й повикоренював поперед тебе всіх ворогів твоїх, і вчинив імя твоє великим, рівне іменням найбільших на землі,
10. 1 вкажу я народові мойму Ізраїлеві місце й насаджу його там, і буде супокійно , жити на свойму місці, й не буде вже більш тревожитись, і безбожні люде не тіснити муть його більш, так як уперед,
11. З того часу, як поставив я суддінад моїм народом Ізраїлем; і пошлю тобі впокій перед усїма ворогами твоїми. І Господь звіщає отеє тобі, що Господь збудув тобі дом.
12. А як сповниться твій час, і тиспочнеш з отцями твоїми, то я признячу потомство твоє по тобі, що вийде з тїла твого, наслїдником твоїм, і вчиню довговічним царство його.
13. Він збудує дом іменні мойму, йя впотужню царський престол його на віки.
14. Я буду* йому отцем, а він будеменї сином, а коли він провинить, покараю його людською лозиною й людськими карами;
15. Милості ж моєї не відійму віднього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми.
16. І буде непорушний дом твій йцарство твоє передо мною во віки, й естол твій стояти ме віками.
7. Всї отеї слова й все те видивопереказав Натан Давидові.
18. І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив?
19. І то ще мало видалось в очахтвоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітниці твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи!
20. Що ще може сказати тобі Давид?Ти знаєш слугу твого, Господи мій, Господи!
21. Задля слова твого й по серцютвойму чиниш ти се, що відкриваєш всю отту велич рабові твойму.
22. У всьому великий єси, Господимій, Господи, й нікого нема рівного тобі, й нема Бога опріч тебе, по всьому тому, що ми своїми ушами чули.
23. 1 де другий народ, що був би рівен твойму народові Ізраїлеві, сьому єдиному народові на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя, й вдїяти велике й страшне перед народом твоїм, що його викупив собі від Египтян, вбиваючи народи й боги їх ?
24. 1 ти укріпив собі твій нарід Ізраїля про вічні часи, щоб він був твоїм народом і ти, Господи, вробивсь його Богом.
25. А тепер, Господи Боже, справдиобітницю, що виповів єси про твого раба й про його дом про вічні часи, й вчини так, як сказав єси.
26. І нехай звеличиться ймя твоє повсї вічні часи, щоб говорено: Се Господь Саваот — Бог над Ізраїлем, а дом раба твого Давида нехай стоїть твердо перед тобою.
27. Задля того, що ти, Господи Саваот, Боже Ізрайлїв, обявив рабові твойму: Збудую дом тобі, то раб твій набрав духа, вознести тобі сю молитву.
28. Оце ж, Господи мій, Боже, тиєси Бог, і слово твоє правда незмінна, коли ти дав сю величню обітницю рабові твойму.
29. Почни отже, й благослови домраба твого, щоб він вічно стояв перед тобою, ти бо, Господи мій, Боже, обітував се, й за твоїм благоедовеннєм благословен буде дом раба твого во віки.
Після сього побив Давид Филиотіїв і підневолив їх, і взяв Давид у Филистіїв із рук віжки данини (Гет).
2. До того побив Моабіїв та й мірявїх лежачих на землї мотувкою; а відміряв дві мотузки на страченнв, а одну мотузку на полишеннв в живих.
