244
Одкриттє сьв. Ап. Йоана Богослова 15. 16. 17.
осяйну днянку одежу, і підперезані по грудех 80Д0ТИМИ поясами.
7. 1 одно з чотирьох животних далосеми ангелам сїм водотих чаш, повних гнїва Бога живучого по вічні віки.
8. І наповнив ся храм димом славиБога, і сили Його; і ніхто не міг увійти в храм, доки не скінчилось сїм пораз семи ангелів.
І почув я з храму великий голос, що глаголав семи ангелам: Ідіть і вилийте чаші гнїва Божого на землю.
2. І пійшов первий, і вилив чашусвою на вемлю; і обкинуло людей 8ЛИМ і лютим бо ляком, тих що мали пятно вьвіра, і покланялись образові його.
3. А другий ангел вилив чашу своюна море; і стала кров наче у мерця, і всяка душа жива вмерла в морі.
4. І третій ангел видив чашу своюна ріки і жерела водні; і стала кров.
5. І чув я ангела вод, що глаголав:Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив вси;
6. кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав вси їм пити; вони бо достойні.
7. І чув я иншого, що 8 жертівнїглаголав: Так, Господи, Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твої.
8. А четвертий ангел вилив чашусвою на сонце; і дано йому пекти людей огнем.
9. 1 пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що мав власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.
10. А пятий ангел вилив чашу своюна престол вьвіра, і стало царство його темне. І кусали язики свої від болю;
11. і хулили Бога небесного вадляболещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від дїл своїх.
12. А шестий ангел вилив чашу своюна велику ріку ЄвФрат; і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що зі сходу сонця.
13. І бачив я І8 рота 8мія, і 8 ротавьвіра, і в рота лжепророка три нечисті духи, подобні до жаб.
14. Се бо духи бісовські, що роблятьовнаки, що виходять на царів зеїаї і цілої вселенної, 8Ібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя.
15. Ось іду, як 8Л0ДЇЙ; блаженний,хто чував, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.
16. І зібрав їх в одно місце, що зоветь ся по єврейськи Армагедон.
17. А семий ангел вилив чашу своюнаповітрв; і вийшов великий голосе храму небесного, від престола, глаголючи: Стало ся.
18. І постали голоси, і громи, і блискавки, і трясеннє постало велике, якого не було, від коли люде на землї постали; таке трясеннє! таке велике!
19. 1 розпав ся великий город на трнчастї, і городи поган попадали; і про Вавилон великий вгадано перед Богом, дати йому чашу вина лютості гнїва Його.
20. І всякий остров вник, і не знайдено гори.
21. І град великий, як сотнар, упав8 неба на людей; і хулили люде Бога 8адля градової порази, бо пораза граду вельми була велика.
І прийшов один із семи ангелів, що мали сїм чаш, і говорив зо мною, глаголючи менї: Ходи, я покажу тобі суд блудниці великої, що сидить над многими водами;
2. 8 котрою блудили царі вемні, івпивались вином блудодїяння її, п, що домують на землї.
3. І повів мене духом у пустиню. 1я бачив жінку, що сиділа на зьвірі кармазиновому, повному імен худ, в котрого сїм голов і десять рогів.
4. А жінка з’одягнена в багряницюі кармазин, і озолочена волотом, і дорогим каміннєм, і перлами, а в неї волота чаша в руцї її, повна гидот і нечистоти блудодїяння її,
5. а на чолї її імя написане: Тайна: