221
Соборне Посланнє сьв. Ап. Якова 2. 3. 4.
17. Так само й віра, коли діл не має,мертва сама по собі.
18. Ну, скаже хто: Ти віру маєш, ая діла маю. Покажи менї віру твою 8 діл твоїх, а я тобі покажу 8 діл моїх віру мою.
19. Ти віруєш, що Бог один; добреробиш: і біси вірують, та й тремтять.
20. Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без діл мертва?
21. Авраам, отець наш, хиба не з ділоправдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?
22. Чи бачиш, що віра допомагаладілам його, і ділами звершилась віра?
23. І сповнилось писаннє, що глаголе: „Увірував же Авраам Богові й полїчено йому (те) за праведність, і другом Божим наречено його.и
24. Чи бачите ж оце, що з діл оправдуеть ся чоловік, а не 8 однієї віри?
25. Так само і Раава блудниця хибане з діл оправдалась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою?
26. Яко бо тіло бев духа мертва, такі віра без діл мертва.
Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд иймемо. . Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обувдати і все тїло.
3. Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.
4. Ось і кораблі, хоч які величезні,і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.
5. Так само й язик — малий член, авельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
6. 1 язик огонь, сьвіт неправди; так,язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тїло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.
7. Всяка бо природа, зьвірей і птиць,гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
8. язика ж ніхто з людей не можевгамувати; без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
9. Ним благословляємо Бога і Отця,і ним кленем людей, що постали по подобию Божому.
10. Із тих же уст виходить благословенне і проклін. Не подобає, братте моє любе, сьому так бути.
11. Хиба криниця 8 одного джерелавипускав солодке і гірке?
12. Хиба може, браттє мов, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
13. Хто мудрий та розумний міжвами, нехай покаже 8 доброго життя діла свої в лагідности і премудрости.
14. Коли ж гірку зависть маєте тасварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
15. Не сходить ся премудрость звише, а вемна (вона), душевна, бісовська.
16. Де бо зависть та сварка, там безладде і всяке лихе дїло.
17. А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, бевсторонна і нелицемірна.
18. Овощ же праведности сїеть ся вупокої тим, хто творить упокій.
Звідкіля войни та свари в вас? Чи не 8відсїля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?
2. Бажаєте, та й не маете; убиваєтеі вавидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.
3. Просите, та й не приймаєте, томущо погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.
4. Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього — вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.
5. Або думаєте, що марно писаннєглаголе: „До зависти пре Дух, що вселив ся в нас?“
6. Більшу ж дає благодать; тим жеі глаголе: „Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать.а