166
Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 7. 8. 9.
наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.
32. Я ж хочу, щоб ви не журились.Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві;
33. жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінці.
34. Єсть (також) ріжниця жіж жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.
35. Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.
36. Коли ж хто думає, що соромнодля дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.
37. Которий стоїть твердо в серцї,не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дівицю свою, добре робить.
38. Тим же хто віддає заміж, добреробить; а хто не віддає, лучче робить.
39. Жінка звязана законом, докижив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господі.
40. Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.
Що ж до ідолських посьвятів, знаємо, що всї знаннє маємо. Знаннє ж надимає, а любов збудовує.
2. Коли ж хто думає, що він знає що,то нїколи ще нїчого не знав, як треба знати.
3. Коли ж хто любить Бога, то сейпізнаний від Него.
4. Що ж до їди посьвятів ідолських,знаємо, що ідоли ніщо в сьвітї, і що нема иншого Бога, тільки один.
5. Бо хоч і є так звані боги, чи тона небі, чи то на землі (як многі боги і многі пани);
6. та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через котрого усе (стало ся), і ми через Него.
7. Нї, не у всїх знаннє; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувши недужою, сквернить ся.
8. їжа ж нас не поставляв перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, аш гірші, коли не їмо.
9. Гледїть же, щоб нїколи ся вашавласть не була спотиканнєм (людям недужим.
10. Бо коли хто побачить тебе, щомаючи знаннє, (за столом) сидиш т ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські?
11. І погибне через твоє знаннє не^дужий брат, за котрого Христос тмер.
12. Грішачи ж так проти братів тавражаючи їх недужу совість, ви грі шите проти Христа.
13. Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.
Хиба ж я не апостол? хиба ж я не . вільний? хиба ж я Ісуса Христа, Господа нашого, не бачив? хиба не моє ви діло в Господі ?
2. Коли иншим я не апостол, то всеж вам; ви бо печать апостолування мого в Господі.
3. Оце моя відповідь тим, хто судитьмене.
4. Хиба ми не маємо власти їсти іпити?
5. Хиба не маємо власти сестру-жівку водити, як инші апостоли, й брата Господні*, і КиФа?
6. Або один я та Варнава не маємовласти, щоб не робити?
7. Хто воїнству є коли своїми доходами? хто садить виноградник, та к овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть?
8. Хиба се я глаголю яко чоловікучи не говорить сього й закон ?
9. Бо в Мойсейовім законї писано:Не завязуй рота волові, як молотить. Хиба про волів дбає Бог?
10. чи задля нас як раз глаголе? За
