В площині світоглядовій і теоретичній — комунізм і соціялізм тотожні явища. Їх обох зродила спільна доктрина марксизму, з її матеріялістичним розумінням історичного розвитку, діялєктикою, класовою боротьбою, соціяльною революцією та планом створення бездержавно-інтернаціонального соціялістичного суспільства. Кажучи теоретично, комунізм є продовженням і практичним завершенням соціялізму. Саме таке розуміння комунізму виявив і творець т. зв. наукового соціялізму — Карло Маркс.
Автім і орґанізаційно, комунізм виріс із соціялістичного руху, з лона соціял-демократичної партії, що офіційно представляла марксизм. Розбиття раніше єдиного соціялістичного руху зачалося перед кількома десятиліттями, й особливої гостроти набрало в колах московської соціял-демократії. Але комуністичні елєменти і після цього ще довший час не поривали звязків із соціял-демократичною партією — творячи в ній тільки внутрішню опозицію та маючи навіть однакову партійну назву, лише з зазначенням своєї фракційности. Ця комуністична фракція дістала назву «соціял-демократів большевиків» (під проводом Лєніна), у відмінність решти московської соціял-демократичної партії, яку від тоді — називано «меншевицькою».
Щойно після жовтневої революції в 1917 році в Росії, комуністичний рух — вже оформ-
