розвідка цікава і користна, 5) «Задунайская Сѣчъ» в Кіевск. Старині 1883, кн. 1, 2 і 4, 6) Le traіneau dans les rites funeraires de l'Ukraine, 1895, «7)Украінське рибальство в Добруджі» (в Зап. Наук. Товар. ім. Шевченка).
45. Малинка, з ніжинського повіту, род. в 1865 р., вчився в Ніжині в филологичному інституті, гимназіальний вчитель в Киіві, з допомогою своеі матери і своіх учнів зібрав чималий етнографичний матеріал, котрий частинами обробляв і видавав в різних наукових часописах. Головні праці: «Кобзари и лирники» (Земск. Сборн. Черниг. губ. 1903, № 4), «Кобзарь Дубъ» (Этн. Обозр. кн. XII), «Родины и крестины» (Кіев. Стар. 1898, № 5), «Малор. свадьба» (Этн. Обозр. кн. 34, 37, 39), «Сборникъ матеріаловъ по малорус. фольклору», 1902. Цікава рецензія на цей збірник Грінченка в Зап. Н. Товар. Шевченка, 1902, II.
46. Доманицький, талановитий сучасний етнограф і історик літератури, нажаль дуже хворий і, мабуть, через те він дав не багато розвідок. Наукову вагу мае гарна статя «Балада про Бондарівну» (Кіевск. Стар., 1905, III), книжка про киівських лірників і бандуристів 1904 р., розвідка про пісні про Нечая (Кіев. Стар., 1905 р.), з новими варіантами і показчиком літератури, і користна, простора розвідка «Піонер укр. етнографіі — Доленга-Ходаковський».
47. Кузела, видатний теперішній галицько-руський етнограф, род. в 1882 р., проходив філологичні науки сперш у львівськім університеті, потім в віденськім під проводом Ягича і Іречка, зараз мае посаду в Чернівцях в бібліотеці університету. В подорожі по Галичині й Угорщині зібрав велику купу нових етнографичних матеріалів. Одночасно Кузела працюе по украінській бібліографи. Ему належить до 90 бібліографічних рецензій, найбільш по украінському фольклору, надрукованих здебільша в Записк. Наук. Товар. Шевченка. З наукових праць по украінському фольклору важнійші: «Дитина в звичаях і віруваннях укр. нар.» (Матер. до укр. етнолог. VIII і IX); «Балади на тему передягання хлопця» (Науков. Збірн. в пошану М. Грушевського); «Бойківське весіля» (Матер. до украін. етн. X); «Угорск. король Матв. Корвін в слав. устн. словесн.» (Зап. Наук. Тов. Шевч. 1905 р.); «Причинки до народ. вірувань» (Зап. 1907 р.).
48—49. Ефименко, Петро (1835—1908) і ёго дружина Олександра (род. в 1848 р.), він щирий украінець, вона россіянка з архангельські губ. — обое пильно працювали по украінській історіі і етнографіі, особливо про старі суди та про володіння землею в старі часи.
