цамъ. Проф. Сперанскій въ соч. «О малор. пѣснѣ» (1904) относитъ Горленка къ числу «энергичныхъ собирателей думъ».
35. Перетц, профессор киівського університету, належить до тих нечисленних сучасних вчених, які посувають наперед науку украінознавства. Головна его праця «Изслѣдованія и матеріалы» 1900—1902 р. мае важне значіння в справі висліджування украінськоі народноі словесности, найбільш впливів староі школи. По своіх наукових поглядах Перетц йде за Житецьким, йде одним з ним шляхом наукового досліда пісень по старих рукописях. Найбільша послуга Перетца, що він звернув увагу на старі (XVIII в.) рукописні збірники пісень, псальм і кантів і докладно іх описав, таким родом поширив межі украінознавства і почасти звязав стару украінську письменність з народними піснями пізнійших записів. Декотрі одділи мають самостійне значіння, напр., розвідка про «Богогласник», як він зложився і який вплив мав на народну словесність (І, 334—394), про украінські пісні в великоруських переробах XVIII в. (II 161—191), про розмір старих вірш, поезій Шевченка і народних пісень (III, 344—370). В історіі висліджування украінськоі народноі поезіі праці Перетца йдуть поруч з працями Потебни, Халанського й Неймана і подекуди іх переважують з-за багацтва нових матеріалів. В «Изв. Акад. Наукъ» 1903, І, і 1907, І, знаходяться користні матеріали і розвідки Перетца про стару украінську лірику (XVIII в.), а в 2 кн. «Зап. Укр. Наук. Товар. в Киіві» 1908 р. простора розвідка про Житецького.
36. Сперанський, профессор московського університету, в останні часи зацікавився украінськими піснями і, між иншим, дав про них дві користних розвідки, — 1) «Южнорусская пісня и современные ея носители», 1904 р. (найбільш про кобзаря Пархоменка і ёго пісні; рецензія Франка в Зап. Н. Тов. Шевченка 1904, III:), і 2) «Малорусская пісня въ старинныхъ русскихъ печатныхъ пѣсенникахъ» (Этногр. Обозр. 1909, № 2—3), теж користна праця поруч з розвідками на цю тему проф. Перетца.
37. Нейман, користний польський діяч по украінознавству, виправив «Materjaly etnograficzne» L. D. в VIII т. Zbiór Wiadom., де знаходяться пісні чумацькі, історичні, баладні, казки з Киівщини[1]. Головна праця Неймана, — «Куплетныя формы народ. малор. пісни» въ Кіевск. Стар. 1883 р., № 8, написана під впливом Потебни. В Кіев. Стар. 1883, V, знаходиться невеличка ст. Н. про пісні «Объ украинской злополучницѣ» і в 1884, V, «Малор. пѣсенникъ XVIII в.».
- ↑ Докладно див. Сумцовъ, Соврем. малор. этногр., II, 69—74.
