свідомі громадяне (і козаки й городовики), а комітети працювали поруч з станичними громадами і поспішали набути «здобутків революції», як-найбільше. Дуже небагато вони встигли вробити, але існуюча українська школа, утворена в перші дні революції, свідчить про те, в який бік була скерована діяльність. Ці станиці виявили найбільшу цікавість до долі свого краю, Кубані, і вбачали щасливу будучність його лише в спільці в Україною.
Та мало було таких станиць; і тому голос козаків, які знайшли свою «метрику», загубився в ура-козацькому хорі.
Перший Кубанський Обласний З'їзд. Занедбана з самого початку революції історична традиція не поновляється й далі. Тимчасовий Обласний Виконавчий Комітет скликає на 9–22 квітня р. 1917 представників усього населення краю не на Раду, а на Обласний З'їзд.
Тимчасовий Обласний Комітет, в склад якого входили в значній більшості представники російських революційних партій та зросійщені козаки, дивився на Кубань, як на російську губернію. Йому здавалося, що між Кубанню і Калузькою, Рязанською, Пензенською та иншими губерніями ніякої ріжниці немає, і тому її можна і треба підганяти під один російський «ранжір»[1].
Перший З'їзд представників населення Кубані, всклад якого ввійшли козаки, городовики й черкеси показав тим, хто хотів бачити, що Кубань відріжняється від російських губерній і національним окладом населення і своєрідними рисами всього свого життя.
Російська інтелігенція цього не побачила, для неї населення Кубані було — «русское», і їй здавалося, що «кое-какія ненормальности во взаимоотношеніяхъ между казаками и иногородними сгладитъ Всероссійское Учредительное Собраніе», а тому вона й дбала лише про те, щоб можна було сказати на всю Росію, що, мовляв, і «у нас», на Кубані, як у людей, що й ми «кубанскіе» не гірше від орловських чи тульських.
Кубанський Обласний З'їзд, як і по инших російських губерніях, приняв постанову-побажання, щоб Росія була демократичною республікою (не федеративною). З'їзд вибрав Обласний «Совєт», Обласний Виконавчий Комітет і затвердив громадські комітети органами місцевої влади. Козацькі станичні збори тепер мали право обговорювати і вирішати лише питання, які торкалися козацького господарства, а господарські справи загально-козацкі і взагалі справи Кубанського Козацького Війська повинна була вірішувати осібна
- ↑ Між иншим, коли при обговоренні програми З'їзду один з членів Комітета висловився за те, щоб на З'їзді було запропоновано приняти постанову-побажання, щоб Росія була федеративною демократичною республікою, а Кубань складовою частиною її, то член Обласного Комітету, голова Катеринодарського Громадського Комітету, російський с-д С. Г. Турутін, стукаючи кулаком об стіл, з запалом заявив: «я а того не позволю!» Хоч і одержав він за це від члена Комітету С. Ф. Манжули: «Вы жандарм!» — а все ж таки… «не позволилъ».
