Сторінка:Сулятицький П. Нариси з історії революції на Кубані. 1926.djvu/46

Ця сторінка вичитана

Власними силами Кубані довелося рятуватися й від бездоріжжя, на яке російський уряд не звертав уваги. Навіть про ґрунтові шляхи менше він дбає на Кубані, ніж по инших місцях. Наприклад:

Р. 1909 під доглядом М-ва Шляхів було ґрунтових шляхів:

На Кубані 141,5 верст
Ставропольщині 3.279,4
Тереку 9.817,8

На Кубані Росія збудувала до 1910 р. лише 900 кілом. (або 844 вер.)[1] залізниці (Владикавказ. залізн.). В цілім ряді російських губерній — Самарській, Саратовській, Рязанській, Пермській, Московській, Петербурзькій, Орловській, Новгородській, Тамбовській, Тульській залізничого шляху було більше тисячі верстов у кожній (ка Донщині — 2133 вер.). Отже населення Кубані протягом де-кількох років утворило 3 акційних товариства (головними акціонерами були станичні громади), які збудували три залізниці: 1) Чорноморсько-Кубанську — на протязі 420 кілм. в виходом до порта Ахтарі, 2) Армавір-Туапсинську — 265 км. з виходом до порта Таупсе, 3) Єйську — 140 км. в виходом до порта Єйськ. Таким чином, Кубань мала 1725 км. залізничого шляху[2].

Варто порівняти протяг залізниць на Кубані з довжиною їх в де-яких державах перед війною 1914 р.

Кубань 1.725 км.
Данія 4.253 „ 
Сербія 1.572 „ 
Болгарія 2.944 „ 
Бельгія 9.461 „ 
Швайцарія 5.891 „ 
Португалія 3.293 „ 
Греція 587 „ 
Румунія 3.843 „ 
Голландія 3.403 „ 
Норвегія 3.229 „ 
Швеція 15.508 [3]

Місцева ініціятива також організувала і використовування водного шляху — річки Кубані, яка на протязі 441 вер. судоходна, (на протязі 214 в. можуть ходить пароплави). Р. 1912 на Кубані було 13 пароплавів і 300 барж та инших суден з грузооборотом на рік до 25.581.000 пуд.[4].

Ці всі заходи, що до шляхів, потягли за собою розвиток кубанських портів. Оборот Єйського порту виносив на рік 15.000.000 карб., Ахтарського — 10.000.000 карб., Темрюцького — 20.000.000 карб.[5].

Власними силами Кубань розвинула й справу народньої освіти.

В 1910 р. на 1000 душ припадало грамотних: чоловіків — 267, жінок — 66; загальний відсоток грамотних був 16,8 (на Донщині 21,1) в той час, як в російських губерніях цей відсоток грамотних

  1. 1 килом. = 0,9373 версти.
  2. «Ежегодникъ Россіи 1910 г.».

    І. Івасюк. «Кубань», ст. 12 і 13.

  3. Otto Hubners, цит. праця.
  4. «Ежегодникъ Россіи 1910 г.».

    І. Івасюк. «Кубань», ст. 12.

  5. Vl. Hüsnik, цит. праця, ст. 11.