Лісова промисловість уже р. 1911 дала вивозу на 6.600.000 карбованців[1].
Птахівництво вадовольняє головним чином, місцеві потреби (р. 1912 вивевено в Кубані 39.000 пуд. птиці та 16.800 пуд. - - 3.360.000 штук яєць[2].
На рибних промислах р. 1914 працювало 7.033 робітника; піймано 149.200 пуд. ріжної риби. Р. 1919 функціонувало 5 заводів ракових консервів та 16 заводів рибних та ікряних[3]. Відомый, так званий, «керченський» оселедець ловиться на Таманському побережжі. Так завана, «очуєвська» ікра добувалася на заводах, заснованих ще Запорожцями.
Багате лоно кубанської землі, але користування його скарбами ще не досягло широкого розвитку. Є вугіль, нафта (у Майкопському, Катеринодарському і Таманському повітах), газ до освітлення, ріжні металеві руди, глини, солі, цілючі води («Гаряче Джерело», «Запорозьке Джерело»). Р. 1912 здобуто 9.262.100 пуд. нафти. Здобувається також глауберова сіль (срібно-олов'яна руда). Р. 1919 функціонувало 10 любайстрових і 3 цементових заводів з продукцією до 10.000.000 пуд. на рік[4].
Майже в кожній станиці (і по містах) є цегельні, на яких вироблялася цегла і черепиця для потреб місцевого неселення.
Р. 1914 функціонувало 7.994 ріжних промислових підприємств, в яких працювало 21.168 робітників (річний оборот — 36.484.881 карб.)[5].
Того самого року торговлею було занято 19.402 душі (з них 2.254 д. козацького стану); оборот виносив 230.400.000 карб.[6].
Козацтво мало власні капітали: 6.367.792 карб. військового, 1.055.538 спеціяльного і 8.917.436 карб. станичного. Земські прибутки виносили в 1913 році 172.131 карб., а видатки — 248.435 карб. На одну душу припадало прибутків 6 копійок, а видатків — 8 коп. Тоді як по 34 земських губерніях Росії припадало на 1 душу прибутків 1 карб. 27 коп., а видатків 1 карб. 90 коп.[7].
Російський уряд не вважав потрібним витрачати на потреби кубанського населення навіть половину того, що він витрачав у російських губерніях. Так р. 1913 уряд взяв з Кубані 34.338.967 карб. усяких податків, а витратив на неї лише — 15.543.800 карб. (в цій сумі і «загально-державні потреби» — М-во Двора, Військове, Морське, Закордонних справ, виплата державного боргу та %% на нього). На одну душу кубанського населення припадало 11 карб. 20 коп. зібраних на Кубані податків, а уряд витратив на Кубані
