(Стара козацька уральська приказка)
Добровольча Армія. Російська по духу донська інтелігенція й Донський Військовий Отаман ген. Каледін, захоплені питаннями російського маштабу, можливо, не добачали добре, що робиться у них на Дону, не надавали великого значіння зросту большевицьких настроїв серед донського населення, не предбачали домашньої збройної боротьби і замісць того, щоб стягати до купи свої військові сили, вони, навіть після розвалу російського фронту, коли Рязань, Калуга, Пенза і т. д. побігли додому, не бажаючи боронити «Матушку Русь» — намагалися урятувати останню козацькими силами. Донські козацькі полки надсилали з фронту до Новочеркаську депутації з проханням відкликати їх до дому, а Отаман Каледін, вважаючи це шкодливим для інтересів Росії, умовляв їх залишитися на фронті і до кінця рятувати Росію. Козаки залишалися і «во имя спасенія Россіи» поволі затроювалися й собі большевізмом.
Не уявляючи собі добре розміру своїх власних сил, в запалі російського патріотизму, донські проводирі не обмежуються обороною на фронті, а після большевицького перевороту ставлять своїм завданням урятувати Росію і від большевізма; тов. Військового Отамана М. П. Богаєвський закликає (телеграмою до ставки) Тимчасовий Російський Уряд на Дон.
Уряд, що був захоплений большевиками, на Дон не попав (згодом був з'явився Керенський, але, побачивши, що повітря тут для нього зле, зник), генерали ж російські шлях сюди знайшли. Той відносний, порівнюючи з російськими губерніями, лад, який заховали у себе козацькі краї, непохитність козацьких частин на фронті, відсутність серед них дезертирства і, принаймні, зовнішня дисциплінованість і лад, атакож запаси природних багатств, привели російських поміркованих політичних діячів і генералів до думки подолати большевиків і навести лад в Росії, спіраючися на козацькі частини.
«Союзъ спасенія Россіи», який заклали в жовтні місяці 1917 р. в Москві головним чином к.-д., вступає в згоду з генералом М. В. Алексєєвим (бувшим начальником штабу Верховного Головнокомандуючого, а потім де-який час і Верховним Головнокомандуючим Російською Армією) і доручає йому «дѣло спасенія Россіи», обіцяючи з свого боку матеріяльну й моральну підтримку. В листопаді Алексєєв прибув на Дон, де й розпочав «дѣло спасенія Россіи». Трохи
