охоплювали статечних господарів, і вони, не сперечаючись, виконували все, що той наказував, віддавали йому все, що він від них вимагав. Не піддавало бадьорости й те, що творилося в Катеринодарі. В той час, як діти — учні середніх шкіл, гинули на фронті, місто було переповнене тисячами офіцерів, які не вилазили з кафе, ресторацій і взагалі ріжних «злачныхъ мѣстъ» і співали «Боже, Царя храни!» (нарешті, навіть Філімонов змушений був заборонити такі отверті виявлення патріотично-монархічних почувань).
Не лише козаки, а й активне офіцерство й політично-громадські діячі теж не вірили в успіх боротьби під проводом Покровського і відходили на бік. Так відійшов у бік полк. Султан-Крим-Гірей, що користувався серед черкесів і взагалі серед горців, що були під час війни на фронті, чималою популярностю (згодом захоплений большевиками він був вкупі з маршалком дворянства Бурсаком і прис. адвокатом Канатовим спечений живцем). Теж зробив і К. Л. Бардіж (З двома синами — Віанором і Миколою в супроводі одного родича, він за де-кілька день до здачі Катеринодару виїхав до Грузії, але по дорозі їх усіх в наслідок зради одного козака захопили большевики й розстріляли в Туапсе на молу).
Військові сили Уряду зменшуються, а сили большевиків збільшуються. Треба щось робити, і Покровський починає видавати суворі накази про регістрацію офіцерів, закликає їх до активної боротьби проти большевиків, але без жадного успіху: йдуть до нього лише одиниці, а тисячі не звертають ніякої уваги (згодом большевики повідомляли, вступивши в Катеринодар, що вони зарегістрували 5.000 офіцерів).
Законодавча Рада робить спробу підняти козацтво і, з огляду на неможливість зібрати Краєву Раду, скликає в станиці Брюхевоцькій Чорноморську Раду (15–17 лютого). З'їхалися представники 62 чорноморських станиць. Були присутні Військовий Отаман, голова Уряду і члени Закон. Ради. Велика більшість висловилася за продовження боротьби проти большевиків. Але реальних наслідків це не дало, бо було вже пізно. Щоб не бути захопленою в наслідок подій під Виселками, Чорном. Рада мусіла свою працю припинити. Захопивши Ростов і Новочеркаськ, большевики свої війська, які там були, кинули на Катеринодар і почали швидко затягати петлю навколо, відрізуючи його від Чорноморії.
Евакуація Катеринодару. Коли положення Катеринодару стало цілком безнадійним, Військовий Отаман скликав 22 лютого нараду, яка мусіла вирішити, що ж робити далі. В цій нараді взяли участь: голова Закон. Ради Рябовол, голова Уряду Бич, член Уряду Полк. Успенський, член Ради Каплін, командуючий військами полк. Покровський, начальник польового штабу пол. Науменко, начальник Військового Штабу полк. Галушка, отаман Катеринодарського повіту полк. Косінов, командір Черкеського полку Султан-Келеч-Гірей, командір гвардійського дивізіону полк. Рашпіль,
