треба визнати за гістериків, бо гіпнозі підпадає більша половина людей.
Погляд психологічної школи (Беренгейма), що гіпноза є тільки чинник навіяння, також не витримує наукової критики, бо явище гіпнози одним тільки психічним чинником пояснювати не можна.
Часом, без усякого психічного навіювання, одноманітне тікання годинника, дзюрчання річки, блимання світла перед очима то-що можуть викликати гіпнотичний стан.
Науково визнано тільки те, що гіпнозу можна викликати, як навіянням, так і фізичними чинниками, що безпосередньо впливають на нервову систему.
Бехтерев каже, що на гіпнозу треба дивитись, як на видозміну сну й, оскільки сон не є лише психічне явище і не викликається одними психічними впливами, але обмовлюється також певними фізичними чинниками, так і гіпнозу треба викликати як психічними способами навіяння, так і тими або иншими фізичними впливами.
Тепер, перед натиском суворо-матеріялістично-біологічного світогляду, гіпноза дістала наукове теоретичне і психологічне обгрунтовання, на якому ми й зупинимось.
Гостра наукова метода поставила гіпнозу на той шлях, де вона повинна рішуче відмежуватись від своєї попередньої столітньої спадщини.
Жодна властивість вищої нервової системи людського організму не звернула на себе такої уваги, як явище гіпнози та навіювання.
Щоб зрозуміти ці явища, треба хоч коротко зупинитися на самій нервовій системі.
Людський або тваринний організм дуже складний, але всі апарати та органи його мусять працювати в повній згоді поміж собою, мусять бути звязані один з одним.
Ясна річ, що повинен бути такий апарат, який дає їм цю спроможність працювати в контакті і гармонії. Це є нервовий апарат (мозок та нерви), що допомагає організмові орієнтуватися в оточенні та в обставинах і керує всіма людськими виявами, думками, бажаннями, то-що.
Нервовий апарат ділиться на центральну частину (головний, спинний мозок та нервові вузли) і периферичні нерви, що наче ниточки пронизують усі закуточки нашого тіла.
Ці нервові ниточки йдуть від периферії до мозку (доосередні нерви), або від мозку до периферії (відосередні нерви),
