Корчі в писак, цеб-то страждання, що відчувають і піаністи, гравери й люди, яким доводиться багато писати. Ця хороба дуже легко лікується навіянням.
Довгий час думали, що хорі на розумові розлади не можуть бути загіпнотизовані. Проте, за останніми науковими даними, думки ці цілком безпідставні. За допомогою навіяння у багатьох хорих на розумові розлади можна отримати досить гарні наслідки.
Таким способом можна лікувати маячення збудження, галюцинації то-що.
Закінчуючи цей коротенький огляд, мусимо в самій стислій формі зупинитись на лікуванні розладів мови, а зокрема на заїкуванні та на лікуванні алкоголиків і наркоманів.
Заїкування. Заїкування дуже поширене серед людносте, тому ми вважаємо за потрібне хоч в коротеньких рисах спинитись на цьому захоруванні, навівши декілька випадків успішного лікування гіпнотерапією.
Насамперед, треба точно виясните, чи віднести заїкування до органічних пошкоджень нервової системи, чи до хороби, що повстала на грунті функціонального нервового розладу.
Цілком зрозуміло, що гіпнотерапією можна користуватись лише в цих останніх випадках.
Треба відзначити, що гіпнозою можна користуватись навіть з діягностичною метою, якщо не можна вияснити, з якої причини виникла хороба.
Як відомо, заїкування поділяється на а) корчі дихального апарату; б) корчі вокального апарату (голосове заїкування): в) артикулярні корчі та г) корчі по-за межами членороздільної мови.
Залежно від причини виникання та етіології, заїкування ділимо на хороби, що повстали через сприятливі умови, та ті, що повстали через випадкові чинники (Діфенбах).
До перших чинників належить пол, вік, спадковість та професія (шкільна праця), а до других — різні випадкові шкідливі впливи (травма, переймання, цеб-то намагання бути подібним до кого, чи до чого та инш.). Треба все-ж таки зазначити, що за багатьома авторами найбільший відсоток заїкування буває спадково (невропатична спадковість, родинне заїкування або те й те разом .
За Сікорським, майже ¾ всіх випадків заїкування розвинулось на грунті сприятливосте, що вже існувала, і лише у ¼ усіх заїк мали випадкові причини хороби.
Уже Вуазель, Вінікен та Авіцента яскраво підкреслили, що заїки мають особливу вдачу та темперамент; вони
