Сторінка:Стрільчук Гіпнотерапія. Лікування гіпнозою та навіянням 1927.pdf/25

Ця сторінка вичитана

новились і стали знову працювати у звязку з загальною діяльністю мозку.

Отже, роздратування й упевнення в своїх силах дає гіпнотичне навіювання.

Дякуючи навіянню, мозок стає працювати правильно, а через те й поновлюється звязок з тим місцем головного мозку, що від його здоров'я залежав рух того чи иншого органу.

Отакий процес може бути лише тоді, коли є діяльний розлад нервової системи. Коли справа буде йти про органічну поразку нервової системи, то навіяння тут безпорадне.

Гіпнотичне навіяння може призвести до параліжу, контрактури, нечулости, болю, кашлю, нудоти, розладів кровообігу, галюцинацій, що можуть тривати певний час і після пробудження.

Тут відбувається такий процес: мозок відмовляється переймати певні вражіння, що йдуть зі сфери тактильної чутливости, чутливости внутрішньої, або сфери чуттів.

Мозок відмовляється приводити в дію моторні клітини спинного мозку, що викликають рух, а через це повстає моторний параліж, нечулість, глухота психічного походження і инш.

Цілком зрозуміло, що напрошується друге питання: якщо можна досягнути за допомогою простого навіяння в здоровому стані контрактуру, параліжі рухання, біль, нечулість то-що, — чи не можна у хорих на ці розлади досягти нормального стану.

Дійсно, за допомогою аналогічного механізму у деяких осіб можливо знищити викликані хоробою нечулість, контрактуру, параліж та инше; збільшити м'ясневу силу, поновити функціональний динамізм. Остільки це є поновлення — хоробливі явища не завжди зникають після першого сеансу. Біль може притуплятись, або існувати довгий час, але він може поступово зникати після двох або декількох сеансів.

М'ясневі болі, болізні гістеричні розлади, деякі контрактури, що звязані навіть з органічною поразкою нервових центрів, деякі розлади рухів, що залишаються після хороб, нічне невтримання сечи у дітей, психічне полове безсилля й инші розлади часто зникають після декільких сеансів навіювання.

Цілком зрозуміло, що ефект лікування залежить як від здатности об'єкта підпадати навіянню, так і від органічних чинників, що викликають певне хоробливе явище.

Є ще досі багато лікарів, які не визнають за гіпнозою та навіянням лікарчого впливу.

Проте, треба не забувати, що й усі терапевтичні засоби