чиняється виключно словесно-психічним навіюванням.
2. Шаркова (Сальпетрера), що відкидала вищезазначене й пояснювала виникання гіпнози чисто фізичним або фізіологічним способами.
Треба відзначити, що погляд школи Шаркової на гіпнозу, як на штучно викликану неврозу або особливий нервовий стан, схожий до гістерії, є неправильний й безпідставний.
Коли-б було так, то тоді-б усіх або більшу половину людей треба визнати за гістериків, тому, що гіпнозі підпадає більша половина людей.
Погляд психологічної школи (Беренгейм), що гіпноза є тільки чинник навіяння, також не витримує наукової критики, бо явища гіпнози одним тільки психічним чинником пояснювати не можна.
Часом без усякого психічного навіювання (приклад — одноманітне тікання годинника, дзюрчання річки, блимання світла перед очима то-що) виникає гіпнотичний стан.
Науково визнано тільки те, що гіпнозу можна спричинити як навіянням, так і фізичними чинниками, що безпосередньо впливають на нервову систему.
Бехтерев каже, що на гіпнозу треба дивитись як на видозміну сну й оскільки сон не є лише психічне явище й не спричиняється одними психічними впливами, але обумовлюється також певними фізичними чинниками, так і гіпнозу можна спричинити як психічними способами навіяння, так і тими або иншими фізичними впливами.
Тепер перед натиском суворо-матеріялістичного біологічного світогляду гіпноза дістала наукове тео-
