Припустимо, що це було справді так, бо-ж тут нема нічого дивного. Хай би ця жінка вірила не то, що в чудо „хреста“, а навіть у чудо корови, то наслідки були-б однаковісінькі.
Як виявилось, ця жінка хоріла на нервову хоробу гістерію. При цій хоробі й мозок і нерви надто чутливі й легко роздратовуються від усяких, навіть мало помітних причин. Від таких причин вони навіть часто перестають працювати.
Щоб людина могла керувати рукою або ногою з власної волі, потрібні здорові нерви. Так, наприклад, коли чоловік з власної волі хоче піднести руку, то для цього потрібно, щоб від мозку нервом, що йде до руки, пішов, так-би мовити, наказ. При здорових нервах цей наказ виконується й м'ясні руки виконують завдання.
Коли-ж нерв захоріє, то м'ясні руки рухатись не будуть. Так само може статись, коли нерв перерізати або захоріє те місце мозку, звідки починається руховий нерв. Отаке явище, коли мов-би паралізується рука або нога, буває у багатьох нервових або гістеричних людей.
Так само було й у жінки, що біля калинівського чуда вичуняла.
Уся хороба її була в тому, що та частка мозку, від якої йдуть рухові нерви до руки, не діставала потрібних роздратувань.
Щоб рука знову почала рухатись, треба було нового роздратування мозку, тоді-б шляхи з того місця мозку, відкіля йдуть нерви до руки, поновились і воно стало-б знову працювати у звязку з загальною діяльністю мозку.
Це роздратування й дала мозкові віра або самонавіяння, — віра в те, що „хрест“ може зробити що завгодно. Від цієї палкої віри сильніше за-
