У нашім житті явища навіяння трапляються дуже часто, але ми на них майже не звертаємо уваги, бо часто бачимо їх і звикаємо. Таке навіяння проходить в захованому стані, й тоді ми кажемо, що це „замасковане навіяння“.
Коли-ж джерело не з'являється яким-небудь конкретним, — окрема особа, а щось таке, що поширюється на багатьох, на цілі групи, яка-небудь ідея, або ситуація (сугестивна сила), яка мов іскра перескакує з одного на одного в натовпі, то в таких випадках ми це називаємо масовим навіянням.
Наприклад, на маленьких засіданнях варто кому-небудь із присутніх позіхнути, як усі, що там є, починають робити те саме несвідомо.
Або часто за обідом, коли всі їдять яку страву, не помічаючи, що вона, скажемо, солона, як тільки хтось це зауважить, инші теж починають казати те саме.
Нарешті часто буває, коли в компанію, де панував кепський настрій, з'явиться весела людина, як враз загальний настрій підноситься й суму наче не було.
Причиною всього цього є не що инше, як масове навіяння.
У суспільстві часто-густо натрапляємо на осіб, що дуже легко піддаються впливові сторонньої людини, яка вміє пригнічувати його волю своїм авторитетом або характером.
Навіть такі речі, як захоплення тої чи иншої частини суспільства модним письменником, лікарем, художником, професором, агітатором, теж пояснюються навіянням.
