Сторінка:Стрільчук Гіпноза та навіяння і значіння їхнє для людини 1926.pdf/15

Ця сторінка вичитана

Через те підчас сну ми втрачаємо волю та свідомість, а тваринне життя організму працює правильно (правильно б'ється серце, дихаємо, працює шлунок).

Можна спричинити ще сон штучний, схожий до нормального сну, навіюючи асоціятивні явища, що рефлекторно гальмували-б кору головного мозку.

Нормальний сон супроводить втома, важкість в ногах, руках, повіках, поступове отупіння думок, волі, то-що.

Коли здоровій людині будете навіювати ці явища, то ви виховаєте „умовний сонний рефлекс“, тоб-то умовне сонне загальмування кори головного мозку.

Уміння викликати умовний сонний рефлекс є основа гіпнотизації. Сон — це загальмування відділів головного мозку з причин „унутрішніх або зовнішніх“ (одноманітність) або з цілковитої відсутности зовнішніх роздратувань (абсолютний спокій).

Є ще звичайні умови для сну. Наприклад, дитина, звикши засипати тільки на руках у матери, ніколи не засне без цієї умови. Тут впливає вихований умовний сонний рефлекс, тоб-то умовно сонне гальмування — на руках у матери.

Справді, коли дитина засипала де-кілька разів на руках у матери звичайним сном, то в неї поступово виховувались умовні рефлекси (заколисування, теплові роздратування то-що), а тому, як тільки вона знову потрапить в ті самі обставини — на руки до матери, то дуже швидко засипає, наче її гіпнотизують.

В освітленні рефлексології гіпноза стає дуже ясним, дуже простим і певним явищем.

Вона також є наслідок нормальної діяльности певних психічних процесів, що в основі їх ле-