Гальма-ж утворюються поволі. Спочатку рефлекси легко розгальмовуються; тому діти так непостійні, несталі, підпадають легко навіюванню. Певно гальма утворюється на 12–14 році, коли поруч з вихованими умовними рефлексами є відповідні умовні гальма.
Людина з цього часу стає витриманіша, сталіша що-до оточення.
Рефлекси — ніби-то наші невидимі оборонці від шкідливого упливу оточення.
Такі явища, як реагування на горе сльозами, що дають полегшення, на радість — веселим настроєм, на жах — завмиранням серця, пояснюються геть чисто рефлекторним впливом.
Лабораторія вченого Павлова робить висновок, що звичайний сон виникає також за методою рефлексології. За день праці в організмі у людини виникають певні продукти, що отруюють кору головного мозку й тим гальмують його діяльність.
Через це гасне функція певних часток головного мозку, настає сон, що має на меті зберігати потрібну для вищих відділів центральної нервової системи енергію.
„Сон, — каже Павлов, — це гальмування, що поширюється на великі райони півкуль і навіть на середній мозок“. Гальмування починається з певного обмеженого місця, а далі поширюється, поступово охоплюючи всі відділи кори головного мозку.
У сонної людини свідомість і воля відсутні, бо кору головного мозку, що керує розумовою людською діяльністю, загальмовано.
Решта центральної нервової системи, що керує тваринним життям та самохітньою діяльністю організму, працює без перерви, не підпадаючи ані нашим бажанням, ані волі.
