Моє щастя ти в мене украла
І глузуєш із мене... Дарма!
Йому щастя даєш ти, й для тебе
Слів докірливих в мене нема.
Та не все ще ти в мене забрала:
Мої згадки зостались мені,
Мої згадки про його, про перші
Дні кохання, як сонце ясні.
Тепер бачиш, яка я багата?
Не глузуй же! мене не займай!
Я сховаюсь од вас, я ніколи
Не прийду засмутити ваш рай.. .
Тількиж знай, коли ти нещасливим
Його зробиш на мить на одну,
О, я серцем своїм те почую
І тоді... я тебе прокляну.
