Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu/76

— 64 —

Знову зірці на ясному
Небі не світити,
Моїм радощам до мене
Знов не прилетіти —
Вже минули. Погас уже
Мого щастя промінь;
Не зісталося нічого,
Самий тільки спомин.