Син священника, уроджений на Галицькім Поділлю. По скінченню університетських студій у Львові став державним скарбовим урядником. Закинутий властями на Мазури, жив здалеку від рідної землі, але живо цікавився культурним і політичио-суспїльним українським рухом. Написав декілька економічно-статистичних праць, у яких видно велике знання і першорядний талант („Подвійна крейдка“). Листувався і був особисто знайомий з Драгомановим, котрий вельми і цінив його. Помер у вісімдесятих роках у Ряшові на сухоти, в силі віку.
Лишив декільки літературних творів, у яких теж видно справжнього, щирого й талановитого поета.
Твори Навроцького (не всі) видано в двох томах у Львові.
Добраніч, рідні ви мої,
В далекім, любім краю!
Один без вас на чужині
Про вас я споминаю.
Гадки мої шлю до зорі —
Вона й у вас там сходить...
Стоїть хатинонька в ярі,
В світлиці мати ходить.
