Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu/49

Ця сторінка вичитана
Плятон Панченко.

Родився 1856. р. в Каменці, орловської губернії. Учився в гімназії, в Петровсько-Розумовській академії та в Пулавах. Готувався бути учителем німецької мови та математики, але довелось заробляти на хліб приватними лєкціями.

Виступив на літературну ниву в вісімдесятих роках, друкуючи вірші в „Зорі“ та в деяких альманахах. Писав також під псевдонімом Таїсич.

Література: „Українська Муза“, стор. 684.



Рідний край.

Чи тихим ранком в час предзорній
Луною з башти дзвін гуде
І в душу дівчині моторній
Веселу зграю снів веде;
Чи то в обіднюю годину
В блакиті вдумливій небес
Палає сонце й, як дитину,
Цілує щиро чистий плес;
А чи вечірньою добою,
Далекий захід обгорів,
І повний місяць із собою
Отару зірок вже привів;
Чи соловейко заспіває
У запашному вишняку,
А спів далеко геть лунає
По срібловодому ставку.
Чи то зненацька в чорних хмарах
Величній грім загуркотить,

Й немов би то в таємних чарах,