Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu/304

Ця сторінка вичитана
 
МИКОЛА ГОЛУБЕЦЬ.

Студіював до війни в академії мистецтва в Кракові. За час війни був співробітником „Союза Визволення України“, служив у війську і в „Січових Стрільцях“. Тепер перебуває у Львові, де працює, як критик та історик мистецтва.

Видав друком гарну збірку ліричних віршів, зготовив також знаменитий переклад Гавптманого „Потонулого дзвону“ і написав історію українського мистецтва.

 

 
ОЙ, НАГНУВСЯ ДУБ ВИСОКИЙ.
 

Ой, нагнувся дуб високий
 Понад став,
Ой по тобі жаль глибокий
 Позістав.
Жовкне, вяне дуб високий
 Тут, то там,
Ти далеко, світ широкий,
 А я — сам!

Ой дивлюся: дуб високий
 Віти гне…
Чи часом тобі, кохана,
 Жаль мене?
Листя вяне, ворон кряче…
 Сірі дні…
Кажуть люде, що ти плачеш
 По мені.