Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu/143

Ця сторінка ще не вичитана
— 135 —

ЛЮДМИЛА СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА.

Донька славного поета Михайла Старицького, роди- лася в Київі, 29. серпня 1868. р. Скінчивши гімназію, одру- жилася з лікарем Черняхівським і жила в Київі, беручи живу участь в літературній і громадянській праці.

Якийсь час працювала в київській , Раді".

Перші свої вірші видрукувала 1886. р. в жіночім аль- манаху ,/Перший вінок", потім друкувала свої твори в » Правді", ,Життю і Слові", в ,Дзвінку", в ,,Літературно- Науковім Вістнику" і у всіляких альманахах.

В ,, Правді" помістила історичний роман, Перед бурею", а разом з батьком налисала декілька історичних повістей і оповідань. ШПереклала Гайного і написала декілька критич- них статей (Кримський, Леся Українка, Грінченко, Коцю- бинський і т. д.).

Література: , Вік", т. І. С. Єфремов. Історія українського письменства, стор. 414, 417, 445.,,У кра- їнська Муза", стор. 663.

СПОВІДЬ НАЛИВАЙКА. (З Рилєєва)

О, не кажи, чернець святий,

Мені про гріх, -- це не до речі;

Нехай і гріх, і гріх тяжкий, --

Ти тільки марне тратиш речі.

Щоб Україні дорогій

Здобути иншу, кращу долю,

Щоб повернуть народу волю

І визволить край любий свій --

Гріхи Татар, гріхи Ляхів,

І перевертнів уніятів, і