Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/95

Ця сторінка вичитана
— 85 —

Дня 29. листопада 1838 помер Котляревський.

Року 1898 ціла Україна святкувала сотні роковини першого видання «Енеїди», найбільшого і найважніщого твору Котляревського. Иому здвигнули памятник у Полтаві і другий на гробі. Котляревського величають батьком відродженої української літератури.

Коли став Котляревський писати свою «Енеїду», — доказно годі сказати. Перші три частини цеї поеми були надруковані 1798 в Петербурзі накладом М. Парпури.

Наголовок цеї преважної книги такий: «Енеида на малороссійскій язьїкъ перелицованная И. Котляревскимъ. Часть І.» Після заголовного листка йде чистий, на якому надруковано: «Любителями малороссійскаго слова усерднѣйше посвящается».

Видавець перших трьох пісень «Енеїди», Максим Парпура, був багатим шляхтичем козацького роду. Він видав книжку Антига «Жизнь Суворова» і декілька перекладів із німецької медичної літератури. Як чоловік освічений, любитель культури, він, видно діло, захопився «Енеїдою», яка ходила по Україні в численних списках і оден із тих списків, не питаючись дозволу автора, видрукував, за що стрінув його пізніше докор з боку автора і за що його чесне імя зневажили небачні критики та історики літератури.

Нам дякувати треба Парпурі, що зробив перший крок у виданню першого українського твору, писаного чистою, гарною, народньою мовою. Крім цього Парпура, уміраючи, записав великі гроші на всілякі школи та добродійні інституції, що виключає який небудь користолюбивий намір у виданню «Енеїди».

Друге видання «Енеїди» вийшло в Петербурзі, з друкарні І. Глазунова, а третє теж у Петербурзі накладом Котляревського із значними відмінами супроти попередніх.

Опріч доданої нової четвертої частини, знаходимо там чимало перерібок у 1, 2 і З части.

Маємо цілі зівсім нові строфи.

Уривки з 5 і 6 части були друковані за життя Котляревського в періодичних видавництвах, цілуж «Енеїду», 6 пісень зладив Котляревський до друку під кінець життя; продав право видання книгареві Волохинову, але книжку надруковано що лиш 1852 року в Харкові. Це найкраще з усіх видань, яких до тепер появилося коло 30.

«Енеїда» поруч Шевченкового «Кобзаря» майбуть найпопулярніща з наших книжок.

Має вона дуже велике й широке значіння, історично-літературне, мистецьке, суспільне, політичне, граматичне, всесторонне. Котляревський змалював тут великий образ життя на Україні на переломі XVIII й XIX століття. Покликав до слова забуті традиції козацькі, гетьманські, самостійницькі. Привернув право літературне нашій рідній мові, став в обороні покривдженого простонароддя, розоблечив шкідливість чужої, накиненої з Москви культури усяких