Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/92

Ця сторінка вичитана
— 82 —

Як летіла зоря з неба,
Тай розсипалася;
Мила зорю позбірала,
Тай замаїлася.



 Ой видиться, що хмариться,
 Дощик покрапляє,
 Ой видиться, що з-укоса
 Мила поглядає;

Ой видиться, що сердиться
Миленька на мене,
А як гляне — серце вяне
І в неї, і в мене.



Ой не знаю я бідненьла,
Де мій милий дівся,
Якби милий у гай пішов.
Гай би зеленівся.

 Не спала я цілу нічку,
 Уже день біленький,
 Ой не знаю я де дівся,
 Мій чорнобривенький.



Половина саду родить,
Половина вяне,
Половина шлюби беруть,
Половина марне:

 Половина саду родить,
 Половина всхнеться,
 Половина побереться
 Решта розійдеться.



Ой там в саді зеленая
Трава по коліна.
Ой за добрим чоловіком
Жінка як калина.