Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/82

Ця сторінка вичитана
— 72 —


 Така доля моя,
 Гірка доля моя!

Чи я в полі не пшениця була?
Чи я в полі не озима була?
 Взяли мене позжинали,
 І в снопики повязали:
 Така доля моя,
 Гірка доля моя!

Чи я в степу не травиця була?
Чи я в степу не шовкова була?
 Взяли мене покосили
 І в копиці позносили;
 Така доля моя,
 Гірка доля моя!

Чи я в батька не дитина була?
Чи я в батька не кохана була?
 Взяли мене повінчали,
 І світ мені завязали;
 Така доля моя,
 Гірка доля моя!

Чи не було в річенці утопитись мені?
Чи не було красшого полюбити мені?
 Були річки, позсихали,
 Були красші повмірали,
 Така доля моя,
 Гірка доля моя!

Понад мій двір.

Понад мій двір, ворітонька
 Голубка летіла;
Не дав мене мій батенько
 За кого хотіла.

Та дав мене мій батенько
 Та за воєводу!
У чужий край, в сторононьку.
 Далеко від роду.