Дунаю, Дунаю! [1]
Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш? |
- ↑ Це пісня народня з Галицького Покутя.
Її мотив (закохана дівчина хоче втопитися, а її ратує козак та жениться з нею), доволі поширений у славянській поезії. Про якого Штефана тут мова, годі сказати, бо в XVI століттю, було на Молдавії аж пять воєводів Стефанів.
Пісня ця була записана в чеській граматиці Яна Благослава, котрий умер 1571 року. Тую граматику видруковано вперве року 1857.
Благослав каже, що пісню про Штефана чув Нікодим у Венеції і звідси приніс її до Праги. А що Нікодим мабуть нашої мови не знав, так і текст цеї пісні явився значно ушкодженим.