Господар вірниченько,
Запрігай кониченьки,
Мальований візочок,
Виїзжай по віночок.
(Ол. Барвінський: Виїмки з укр. устної слов. нар.).
Братіку, моє сонечко!
Братіку, мій місяцю ясний!
Чом ти мене не обогріваєш?
Чом ти до мене не промовляєш?
Чогож ти на мене розсердився,
Мій миленький братіку?
Деж твої ніженьки ходили,
Деж твої рученьки робили?
На що глянемо —
Споминать тебе будемо
І плакати мемо!
Миж до твого слідочку
Припадать будемо
І споминать тебе мемо!
Зійдемося до купочки,
А тебе й не має!
Ой кудаж ти, братіку, виїхав
У який край,
Що до тебе ні письма написати.
Ні людьми переказати?
Колиж тебе самого
У гості дожидати?
Якеж наше весілля,
Братіку, невеселеє!
Деж твоя пара?!
Де світелки з дружечками?
Пішли стежки промітати,
А ми будем братіка
Під руки випроважати,
У якую доріженьку?
