Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/28

Цю сторінку схвалено
— 18 —



 Одна буде дрімливая,
 Друга буде сонливая,
 Третя буде щасливая.

Ой, щоб спало, задрімало
Та, щоб росло, не боліло,
На серденько не скорбіло.

 Ой рісточки у кісточки,
 Здоровячко на сердечко,
 Розум добрий в головоньку,
 Соньки дрімки у віченьки.

Ой ходить сон по вуличці,
В білесенькій кошулечці.
Слоняється, тиняється,
Господоньки питається:

 А де хата теплесенька,
 Де дитина малесенька,
 Туди піду ночувати
 І дитину колихати.

А в нас хата теплесенька,
В нас дитина малесенька.
Ходи до нас ночувати,
І дитину колихати.
Ходи соньку в колисоньку,
Приспи нашу дитиноньку.
 (З Сумцова: Вага і краса).

 
2.
 

Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота,
 А дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:
Де будемо ночувати?
 Де будемо ночувати?

Де хатинка теплесенька,
Де дитинка малесенька,
 Де дитинка малесенька.