Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/25

Ця сторінка вичитана
— 15 —
Купальні.
1.

Торох, торох та по дорозі,
Голос, голос та по дуброві.
Щож то за торох та по дорозі?
Щож то за голос та по дуброві?
Ой то брат сестру зарубать хоче,
А сестра брата та просилася:
«О братіку мій, голубчику,
Не рубай ти мене у суботоньку
Й у неділеньку рзно-пораненьку;
Посічи ти мене та на дрібен мак,
Та посій ти мене і у трьох городочках;
У трьох городочках та на трьох грядочках;
Там уродиться та трой зіллячко.
Що перве зіллячко тож василечки,
А друге зіллячко тож барвіночок,
А третє зіллячко тож любисточок.
І до церкви йдуть і васильки несуть,
І васильки несуть і мене спомянуть,
І мене спомянуть і тебе проклянуть.»

 (За Ол. Варвінським: Виїмки з укр. устн. слов.).

2.

Ходили дівочки коло Мариночки,
Коло мого вудолу — Купале,
Ой купався Іван, та у воду упав
 Купала на Івана.

Вільха.

Зілля моє василеньку, зілля моє василеньку!
Плекалам тя доглядала, до схід сонця підливала.
До схід сонця підливала, миленького виглядала.
Прийшов нелюб у неділю, та позривав моє зілля,
Та позривав моє зілля, для другої на весілля!

 (З Бережанського повіту).