Родився 1842 р. на Чорноморі. Вчився в Катеринодарській військовій ґімназії і в Харківському університеті. Скінчивши його учителював в Катеринодарі, а потім був суддею. Помер 1891 р.
Твори свої друкував у ріжних часописях, від «Основи» (1861 р.) починаючи.
По його смерти друкувала їх Львівська «Зоря» та «Літ. Наук. Вістник».
Лишив також багато оповідань, споминів, записок і знадобів до українського словника.
Збірного видання й доси нема. А шкода, бо Мова був письменником з доволі широким національним світоглядом.
Народник, демократ, критично ставився до нашої минувшини, оден з перших у поезії ступав на реалістичний шлях.
Література: Большая Энцикл. вид. «Просвѣщеніе», т. 13. «Вік», т. І. «Зоря», 1891, (XIV і XX). «Українська Муза», сторона 304 — 312. Єфремов — «Іст. укр. письменства», 298. ст.
*
Вмер козак, юнак бездольний
Кинув білий світ,
Та зоставив братам вільним
Щирий заповіт:
Коли схочуть вас на муки
Вислать на чужину,
Не давайтесь живцем в руки,
Бийтесь до загину!
Бо стократно краще вмерти
З руки махамета,
А ніж ждати в тузі смерти
В північних заметах.
Смерть за волі оборону
Буде вчинком мести, —
Вість про неї піде в люди
Й викличе протести.
