Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/18

Цю сторінку схвалено
— 8 —
ПОВОРОТ ІГОРЯ.
 

В небі сонце сияє —
Ігор в рідному краю.
Вються співи дівочі
Гень від моря, з Дунаю.

 Вються співи у Київ.
 Боричевом на прощі
 Їде Ігор вклонитись
 Пресвятій Пирогощій.

Всюди радість, весілля.
Нумож, браття! Згадаймо
Князів давних, молодшим
Честь і славу віддаймо.

 Слава й честь Ігореві!
 Честь для його й для сина!
 Хай жиє Всеволод нам
 І князі і дружина!

Хай щасливо воюють,
І хай полки поганські
Покорять і поборють
За народ христіянський!

 Гей до віку від нині
 Князям нашим честь — слава!
 Честь синам Святослава
 І хоробрій дружині!

(Переспів Богдана Лепкого).