ного й державного життя народу, як одної із світових мов. Замикав її у туманних границях мови для домашнього обіходу.
В історії української літератури має Костомарів окреме ще значіння як товариш Шевченка й Куліша. Його українські твори опубліковані 1876 р. в Одесі під надписом: «Збірник творів Іеремії Галки», а також у Львові 1906 «Руська письменність», т. IV.
|
Література: Кошовий О. (Кониський) — Критика на «Збірник творів Ієр. Галки». «Правда», 1876. Костомаровъ Н. — Автобіографія. «Литературное наслѣдіе». СПБ., 1890. Костомаровъ Н. — Изъ воспоминаній. Арестъ, заключеніе, ссылка. «Вѣстникъ Европы», 1910, ІУ. Драгомановъ М. — М. І. Костомаровъ. Життєписний очерк., Львів, 1901. Кулишь П. — Нѣсколько встрѣчь съ Н. И. Костомаровымъ. «Кіевская Старина», 1885, VI. Беренштамъ В. — Воспоминанія о послѣднихъ годахъ жизни Костомарова. Ibid. Д. К. М. — Воспоминанія о Н. И. Костомаровѣ. Ibid, 1891, VII. Костомарова А. — Н. И. Костомаровъ. Изъ воспоминаній. «Вѣстникъ Европы», 1910, VI — IX. Батуринській В. — Къ біографіи Н. И. Костомарова. «Былое», 1907, X. |
На добра-ніч усім на ніч, —
Годі вже блукати;
Одинокий, безталанний
Ляжу спочивити.
Холодная постілонька
У темній діброві;
Буду ждати, сподіватись
Любої обнови.
Усе небо блакитнеє
Покрила темнота,
Безпосвітна нерозумна,
Давная дрімота.
Не нам, Боже, розгадати
Небесні глаголи;
Суди, Боже, нашу долю
Та по Твоїй волі.
