Ця сторінка вичитана
— 119 —
І над гробом твоїм мраки
Ще мої повиснуть!» —
Така доля та нехай ї
Ясні громи тріснуть.
Туга за милою.
Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Чи здорова, чи весела,
Личко румяненьке?
Чи сумує, чи горює,
Чи личко блідненьке?
Бо я тужу, бо я плачу,
Сльозами вмиваюсь,
Веселої годиноньки
Вже не сподіваюсь...
Якби мені крильця мати,
Соколом злетіти, —
Тяжку тугу із серденька
При милій розбити!
Ой літав би-м, ой літав би-м
Що-день і що ночі,
Щоби милій у сивенькі
Надивитись очі;
Ой літав би-м, ой літав би-м
Світом білесеньким,
Щоби мені натішитись
Личком румяненьким;
Ой літав би-м, ой літав би-м
Лісами, горами,
Щоби мені натішитись
Милими словами!...
