Родився у Хоролі, в Полтавщині 1811р. Вчився в Харк. унів. Був ґімназійним учителем в Курську й Полтаві, а там і — інспектором. Умер 1889 р. На літературну ниву виступив 1829, надрукувавши в «Вѣстник-у Европ-и» «Марусю», перерібку Жуковского «Свѣтляна». Року 1852 вийшла в Київі книжка його творів: «Байки и прибаютки Левка Боровиковського».
Передмову до неї написав Амврозій Метлинський.
Він збірав теж народні пісні й етноґрафічні матеріяли та писав справді гарні байки. З літературного поля зійшов скоро й замовк, хоч талант це був гарний, безпретенсийний.
За морем степ, край моря степ,
В степах волох з шатрами ходе;
Крива коса, зубатий серп
Волоха в поле не виводе.
Волох не йде в полки служить,
Волох живе, як набіжить.
Широкий степ — його постіль,
Кругом стіна — із небом гори;
Не жатий хліб, не брана сіль,
Пів-голий сам і діти голі:
За теж татарин, німець, лях
Не гріли рук в його шатрах.
Пани в будинках сплять без сна;
Купець моря перепливає:
В воді шука рибочка дна;
Мужик в судах поріг змітає, —
Волох собі в шатрі сидить,
Охоче їсть, спокійно спить.
Зіма — біля огню в шатрах;
Весна — лежить він під зорями,
А літом ходить по степах
З широко-крилими шатрами;
Без хліба — сит, без хати — пан,
Густий туман — його жупан.
