Основне обговорення цих справ відкладаємо до дальших уступів та декілька головних точок треба вже тут зазначити.
1) Україна, яко північне запілля Чорного моря, найбільший, пристанями найбагатший, найкраще для лучби відчинений край між усіма чорноморськими краями, опановує Чорне море, цей останній відшибок Середземного моря в тій самій мірі, хоч иншим способом, як це роблять землі над Босфором і Дарданелами.
2) Наслідком цього є політично-ґеоґрафічне положення України для цілого східного басейну Середземного моря дуже важне. Кожночасне політичне положення на України є для кожного розвитку якої-небудь політичної могутности в східному басейні Середземного моря рішаючо важне.
3) Україна панує наслідком свого ґеоґрафічного положення над доступом із Східної Европи так до балканських земель; як і (через кавказьку шию) до Вірменії, Персії, Месопотамії і т. и., отже до країв, що важні для політичної експанзії сливе всіх великих держав Европи. Суцільність т. н. Східного питання є звязана як найвиразніще з опанованням України Московщиною (в XVII. і XVIII. столітті).
4) Україна лежить при найкоротшім сухопутнім шляху з Західної Европи до Індії, саме середній кусень цього шляху,
