простяглися довжезною смугою від Каспія по Тихий океан. Вони дають запоруку, що тут повстануть (коли вже не повстали) українські національні колоніяльні простори. Про „Зелений Клин“ можна вже без обиняків говорити, як про українську колонію, таксамо про широкі простори південно-західного Сибіру. Тутешні колоністи мають вигляди задержати свою народність на необмежений час. Колоністи в Канаді, З'єднаних Державах Північної Америки, в Бразилії чи Арґентині таких виглядів не мають.
Ґеоґрафічне положення України на по розі середньо-азійських степів дало тим способом, по довгих віках татарського лихоліття, українському народові спромогу дуже значної колонізаційної еспанзії.
Легкість лучби України з Південною Европою і Середньою Азією має більше квалітативне, як квантитативне значіння. Політично-ґеоґрафічні впливи цього сусідства покриваються майже цілковито з впливами Чорного моря. З виїмком кількох походів давніх Українців у X. столітті на Персію й Болгарію, галицьких князів і козацьких ватажків та гетьманів на нині румунські Дунайські краї, всі инші зносини України з Південною Европою й Передньою Азією відбувалися через Чорне море. Звязок України з арабсько-перським культур-
