ничні пустари. Однак хоч ці „лісовики“ дуже причинилися до зросту майбутніх „З'єднаних Держав“, хоч взяли дуже визначну участь у визвольній боротьбі проти Анґлії, то їх політичне значіння далеко не доростає такого значення українського козацтва. Козацтво, хоч тільки продукт нещасливого політично-ґеоґрафічного положення України, не тільки що захищувало рідну землю від кочівників краще, як це робили держави, які „de iure“ нею володіли; воно витворило самостійно сильну політично-військову орґанізацію, яка дала Україні по трьохсотліттях неволі нове самостійне державне життя: гетьманщину. В козацтві видимо тим робом перший корисний вплив азійського сусідства. Побиваючи кочових сусідів України їхнім власним оружжям, козаки вели перед у другому великому поході української колонізації на Південь і Південний Схід.
Другий корисний наслідок кочового азійського сусідства проявився при кінці XVIII-го століття, по упадку татарської держави на чорноморських степах. Зараз, як тільки щезли оружні орди кочівників із степу, Україна опинилася в безпосередньому сусідстві з величезним степовим простором, майже незалюдненим і всілякими скарбами природи дуже багатим, що простягався над Чорним, Озівським і Кас-
