противенства поміж Україною та Росією. Вони лежать перш усього на чисто економічному ґрунті. Тільки тоді, коли згадані держави панують на Середземному морі, може розвинутися мореплавство України. Дотепер воно було незначне. Загальна тонажа виносила в 1912. р. для Одеси 6,7, Новоросійська 4,1, Миколаїва 2,6, Таганрогу 2,9 неттореґістрових тонів, значить для всіх цих пристаней разом менше, як одного Марсея чи Кардіфа. Мореплавство України не зможе розвинутися ніколи як слід, коли вона буде прилучена до якої-небудь північної держави. Тільки в злуці західними державами й зі світовими шляхами лучби рівнолежникового напрямку могтиме надійно зрости морське значіння України.
Збудування самостійної української держави дає також великі можливости загального розвитку середземноморського мореплавства. Бо: 1) тільки тоді зможуть пристані України розвинутися в визначні лучбові центри, 2) тільки тоді буде можливе здійснення давно повзятого пляну сполуки Чорного моря з Каспієм мореплавним каналом[1]. Борозда Манича дає цьому кана-
- ↑ Диви дотичні розвідки Бера, Бергштрассера й Костенкова в „Petermanns Mitteilungen“, 1859, 1861, 1862.
