Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/146

Ця сторінка вичитана

карпаттю. Покищо не вдалося Росії дійти до карпатської границі й запевнити собі її посідання. Та коли одноцільна російська держава знову малаб відбудуватися, почнеться знов боротьба за осягнення карпатської границі.

Західно-европейський світ в останніх двох століттях так привик вважати Україну інтеґральною частиною Росії, що сильне становище цеї великої держави на північному запіллі Чорного моря вважається чимось цілком натуральним, незмінним і невідкличним. Для того-то ніхто не завдав собі труду розміркувати, як би то уложилися політично-ґеоґрафічні відносини на південному сході Европи в східніх областях Середземного моря, в Передній Азії, колиб Україна не належала до російської імперії.

Тому-то займемося ми цими міркуваннями.

Ми сконстатували в однім з попередніх уступів книжки, що поділ суцільної народньої території України поміж сусідні держави був би дуже небезпечним експеріментом, котрий тяжко загрожував би европейському мирові вже в найблищих роках. Прилучувати цілу українську територію до Польщі, або Румунії, було би для цих держав, на стільки менших від України, правдивим данайським дарунком, якого