Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/135

Ця сторінка вичитана

великі держави в постійному напруженню й цілу Европу в дурі постійних зоружень.

Українська національна держава не моглаб ніколи наконечно зректися, ані української части Буковини, ані української части Бесарабії. І то не тільки з чисто етнополітичних причин. Українське населення цих двох земель належить до найбільше національно свідомих племен українського народу. До того південна Бесарабія, це частина чорноморського побережжя — отже частина цього головного політично-ґеоґрафічного черену України. Добре сусідство чи навіть союз на Сході, це для Румунії справа найбільшої ваги. Правда, природна границя Дністрового яру теж немало вартна, бо цей яр належить до найкращих „природних границь“, які є в цілій Східній Европі. Та добросусідські відносини є безмежно більше вартні, як найліпша дійсно природна границя. Вже з огляду на модерну воєнну техніку.

Українська національна держава булаб, яко сусід для Великорумунії, без порівняння вигідніща, як нововідбудована російська держава. Перед розвалом Австро-Угорщини могла Румунія шукати в ній захисту перед евентуальними небезпеками зі сторони Росії. І дійсно, Румунія опиралася від 1883. р. на потрійному союзі: Австрії, Німеччини, Італії і вела цю політику фор-